Громадяни, які потребують покращення житлових умов, мають право стати на квартирний облік для подальшого отримання ними нового житла. Дане питання чітко визначено та регулюється законодавством України. Серед нормативно-правових актів, які регулюють дане питання:
- Житловий кодекс Української РСР
- Постанова Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»
- Постанова виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради профспілок від 29.12.1984 № 396
Відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 №470 затверджені Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі: Правила). Ці Правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.
Квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Відповідно до визначення, наданого у статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце проживання відповідно до цього Закону підтверджується реєстрацією. Відповідно до статті 3 Закону реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання. Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім'ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (частину будинку), квартиру у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах. На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також зареєстровані у даному населеному пункті.
У статті 34 Житлового кодексу України зазначається перелік підстав визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов, наявність яких надає право бути прийнятими на квартирний облік. Деталізуються положення статті 34 Житлового кодексу України у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської іСевастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
Згідно із пунктом 3 постанови виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради профспілок від 29.12.1984 № 396 встановлено рівень жилої площі на одну особу, що визначає потребу в поліпшенні житлових умов, у розмірі 7 і менше квадратних метрів. Рівень забезпеченості жилою площею визначається шляхом розподілу розміру житлової площі, що займає особа або сім'я на число членів сім'ї (у тому числі колишніх членів сім'ї), що спільно проживають.
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР і Держбудом УРСР; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Мністерством охорони здоров'я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках; 7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати); 8) громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність стаття 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час (не менше 15 років) сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації ( пункт 14 Правил).
Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.
Для отримання додаткової інформації, бланків документів, необхідних для зарахування на квартирний облік, звертатися до головного спеціаліста з ведення квартирного обліку виконавчого комітету Уманської міської ради Сугак Людмили Олексіївни (кабінет №213 в будівлі міської ради на площі Соборності,1, або за телефонами 4-02-20 та 0983456685).
Перелік нормативних документів:
- Житловий Кодекс Української РСР;
- Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок від 11.12.1984 № 470.
- Постанова виконкому Черкаської обласної ради народних депутатів та президії Черкаської обласної ради профспілок від 29.12.1984 №396
